Новини

Врятувати довкілля від війни: про що Україні вдалося домовитися із союзниками

Врятувати довкілля від війни: про що Україні вдалося домовитися із союзниками

Про це розповіла Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук  у своїй колонці на  Liga.net

“Світ все більше усвідомлює, що конфлікт в Україні – це глобальна проблема. Екологічна безпека усього європейського континенту залишатиметься під загрозою, доки триватимуть ракетні атаки на Україну”, – зазначила Міністр. 

За її словами, 62 млн тонн шкідливих речовин становлять викиди в атмосферу від ракетних обстрілів Росії. Більша частина з них вже перемістилася до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії, Польщі тощо. 180 млн тонн CO2-екв. – викиди парникових газів, які спричинені війною Росії та зводять нанівець глобальні зусилля у боротьбі зі зміною клімату.

Відтак у Гельсінкі представники 60 країн та міжнародних організацій схвалили спільне Комюніке щодо підтримки пункту 8 Формули миру Володимира Зеленського. У документі визначили чотири напрями, за якими партнери працюватимуть з Україною. Це, зокрема:

  • оцінка шкоди довкіллю від війни
  • притягнення агресора до відповідальності 
  • зелене та стійке відновлення
  • забезпечення екологічної стійкості та сталого розвитку

Так, з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 6000 злочинів Росії проти довкілля України. Збитки оцінюються в 65 млрд євро. Під час цієї війни Україна пережила найбільшу техногенну катастрофу з часів Другої світової війни — підрив Росією греблі Каховської ГЕС, а також нещодавнє екологічне лихо – забруднення річок Сейм і Десна. Коли росіяни злили стічні води з цукрових заводів у Сейм, збитки для довкілля України сягнули ще “плюс” 12 млн євро.

Тож у Комюніке партнери закріпили наміри підтримувати Міжнародний реєстр збитків і надавати допоміжні інструменти для документування російських злочинів. Також йшлося про розробку універсальних методологій та підходів до оцінки шкоди, завданої довкіллю. Учасники закликали всі країни світу звернути увагу на цю категорію воєнних злочинів.

Партнери визнали й важливість створення спеціального фінансового механізму для відновлення українських екосистем, а також залучення до цієї роботи відповідних експертів. Акцентували на необхідності первинної оцінки стану екосистем та на допомозі Україні в обстеженні та  розмінуванні постраждалих земель.

Щодо зміцнення екологічної стійкості України, у Комюніке відзначено, що основою для такої спільної роботи може стати Міжнародна платформа дій для зеленого відновлення України, яка була започаткована у Берліні цього року.

“Безпрецедентна підтримка, яку ми почули під час роботи у Гельсінкі та її результат – викладена у комюніке позиція наших партнерів, – вкотре підтверджують, що світ чудово розуміє наслідки цієї війни для глобальної екологічної безпеки. Та робота, яку сьогодні проводить Україна на всіх міжнародних майданчиках та на усіх рівнях, може і повинна змінити майбутнє наступних поколінь. Наш досвід з оцінки та обрахунку екологічних збитків та притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини має стати світовим надбанням. Ми достатньо просунулися на цьому шляху”, – зазначила Світлана Гринчук.

З повним текстом матеріалу можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/4fqSMiB