Своїми враженнями від конференції та результатами зустрічей та переговорів у Баку поділилися заступниця Міністра захисту довкілля
і природних ресурсів України Вікторія Киреєва, представник української делегації на COP29 Михайло Чиженко та фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Соф’я Садогурська.
“Девіз нашого павільйону цього року був “Україна – надійний партнер, який виконує свої зобов’язання”, — сказала Вікторія Киреєва. Нам було важливо привернути увагу. Але в першу чергу не як на країну, яка щось просить, а як на країну, яка є надійним партнером для залучення інвестицій, відстоювання проєвропейських позицій”.
Саме тому, пояснила пані Киреєва, на заходах в Українському павільйоні розповідали про вже зроблене: Національний план з енергетики та клімату, Рамковий закон про кліматичну політику, мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. А ще — про українські екологічно чисті розробки і те, що Україна продовжує боротьбу задля своєї незалежності.
Заступниця Міністра також розповіла про колосальну роботу, яка стояла за підготовкою Українського павільйону на СОР29, який цього року був справжнім витвором мистецтва.
Якщо говорити про офіційні переговори, то цьогорічна конференція стала однією з найбільш успішних з часів підписання Паризької Угоди, зауважив Михайло Чиженко. Навіть попри те, що спадок СОР29 справді дискусійний.
Переговори були дуже важкі, пригадав пан Чиженко і зізнався, що сам був налаштований досить скептично. “Але тепер після семи років переговорів, ми нарешті маємо закрите питання по статті 6 Паризької угоди. Стаття шість повністю операціоналізована”, – пояснив Михайло Чиженко.
Крім того, прийнято нову кліматичну ціль з фінансування країн, що розвиваються. “Це були дуже важкі дебати. Ця мета змінювалася кожні пів години”. Врешті зійшлися на 300 мільярдів доларів на рік — приватних та державних коштів.
Все активнішим та сильнішим на міжнародних кліматичних конференціях стає громадянське суспільство, сказала Соф’я Садогурська. Росте спроможність громадських організацій брати участь в подібних заходах та впливати на хід переговорів, пояснила вона.
Важливим фокусом участі України на СОР29 стало привернення уваги до кліматичних наслідків повномасштабної російської агресії, пригадали учасники конференції. Зокрема, саме в Баку презентували методологію підрахунку кількості парникових, викинутих в ході бойових дій. Це спільна робота Міндовкілля, ГО “Екодія”, а також бельгійського науковця Леннарда де Клерка. “Україна — лідер в цьому напрямку, адже до нас такого ніхто не робив”, — зауважила Соф’я Садогурська.
Учасники зустрічі також поділилися очікуваннями від СОР30, який наступного року пройде в Бразилії. Це буде важко хоча б тому, що це інший континент, зауважила Вікторія Киреєва. “Але головне, — зауважила пані Киреєва, — на наступну конференцію плануємо вести конкретні досягнення, конкретні приклади того, як ми рухаємося до кліматичної нейтральності”.
Робота над цим вже триває. Як власне, і підготовка до СОР30, яка починається наступного дня після завершення СОР29.
Нагадаємо, що Конференція ООН зі зміни клімату пройшла в столиці Азербайджану Баку з 11 по 22 листопада. Це найбільша галузева подія року. Україна вже втретє поспіль, попри повномасштабну російську агресію, розгорнула там національний павільйон.
Модераторкою заходу була Ірина Кондратенко, координаторка програми “Зміна клімату та енергетична політика” Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.
